Незважаючи на рівень нашої стресостійкості та впевненості у собі, найважче вдається подолати біль розбитого серця. І тоді ми відчуваємо, що Dolor animi gravior est, quam corporis dolor (лат.) – Біль душевний важче фізичного болю. Чому ж звичні механізми подолання болю не спрацьовують?

На цю тему є дослідження та деякі гіпотези. По-перше, мозок не сприймає причину, а іноді і факт розриву стосунків. Цей розрив створює такий сильний емоційний біль, що мозок говорить «привід має бути теж дуже драматичний». Навіть найраціональніші люди починають шукати містичні підстави, що можуть пояснити цей розрив.

По-друге, дослідження показують, що вилучення з життя об'єкта кохання активує ті ж самі механізми у мозку, що і у людини з залежністю, коли в неї вилучають кокаїн чи опіоїди. Нав’язливо згадувати, думати чи передивлятись світлини об’єкта кохання – як «додаткова доза», яку несвідомо хоче отримати мозок. Свідомо ж людина нібито шукає «справжню» причину, істину: чому так трапилось? чому не вдалось? через мене, партнера, зовнішні обставини? Насправді таким чином ми продовжуємо фіксуватись на об’єкті нашого задоволення. Люди з залежністю знають про свою залежність. Але люди з розбитим серцем не знають. Тим самим вони згадують приємні моменти проведені з об’єктом захоплення, передивляються їхній профіль, перечитують повідомлення – а це, нажаль, ще збільшує залежність, поглиблює емоційний біль та ускладнює відновлення.

Відновлення розбитого серця – це не просто процес, це БОРОТЬБА! Боротьба за своє повноцінне, щасливе життя!

Переходжу безпосередньо до стратегії відновлення.

По-перше, не існує раціонального пояснення чому так сталося. Тому варто припинити шукати причини.

По-друге, необхідно відпустити, та прийняти, що все скінчилося. Інакше розум буде годувати надією і тягнути назад.

По-третє, усвідомити, що розрив дуже стресова ситуація (входить у 5-ку найстресовіших), і оскільки людина знаходиться в умовах важкого стресу, вона може мати типові симптоми: дисфункціональність, втрата бажання щось робити, апатія, відчуття самотності, зниження самооцінки. Відновлення з цього стану, як і з будь-якого важкого, вимагає часу. Дайте собі час на «одужання».

Під час цієї боротьби будуть перепони та моменти відчаю. Розум робитиме все навпаки відновленню:

• він ідеалізуватиме колишнього партнера: «ми часами пригадуємо його милу посмішку чи рису»;

• він може знецінювати сприйняття себе, нав’язувати нам роль жертви чи того, ким знехтували, відкинули.

Як не потрапити в цю пастку розуму? Згадуйте і неприємні моменти ваших стосунків, що вам заважало або було некомфортно, якісь можливо аб’юзивні випадки. Наприклад, як ви посварились та не розмовляли 2 дні. . Как я говорила это расстройство, часто с регулярными циклами повторений, одно из самых непростых для отношений, но так как оно очень распространенное методов лечения его сейчас достаточно. Это не ваша работа лечить партнёра, оставайтесь для него / неё любящим человеком, в котором он / она нуждается.

Створіть список, коли партнер був неправий з вами, перелічить його неприємні для вас риси, ваші скарги та нарікання. Збережіть цей список на телефоні. І коли відчуєте, що знов почали ідеалізувати та ностальгувати за колишніми стосунками «Перегляньте список в телефоні!» Розум буде говорити, що він (вона) був ідеальним, але це неправда, взагалі стосунки були не ідеальними теж. Про це ви маєте собі час від часу нагадувати.

В нас не має імунітету від розбитого серця. Це важка психологічна травма. Але її варто здолати та відновитись для нового життя і нових стосунків.

Натхненно виступом Dr. Guy Winch «How to Fix a Broken Heart»