Елена Тертышник психоаналитик


Психологічне насилля в Інтернеті

 

Те що ми більше часу зараз проводимо в онлайн не відокремлює нас від проявів насилля, як з нашого боку так і з боку учасників простору. Є припущення, що в інтернеті рівень насилля (у широкому розумінні) навіть вище, через уявлення, що «якщо це тільки онлайн, то це не по-справжньому», «я далеко знаходжусь». Тобто в Інтернеті ми собі можемо дозволити те, що в реальному житті не дозволяємо.


Тут я хочу навести різні прояви насильницької онлайн поведінки:


- кібербулінг (cyberbullying) - найпоширеніший вид агресії серед молоді, наприклад, в Україні до 13% дівчат та до 16% хлопців стають жертвами кібербулінгу. Найчастіше стикаються з такими видами кібербулінгу, як розповсюдження неправдивої інформації 21% та використання іншими їхніх аккаунтів;


- мова ненависті (hate speech) - форма ведення бесіди, що відбувається в Інтернеті, як правило, в соціальних мережах, з метою нападу на людину чи групу на основі таких ознак, як раса, релігія, етнічне походження, сексуальна орієнтація, інвалідність або стать;


- сексторшен (sextortion) - налагодження довірливих стосунків (особливо з дітьми) з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів чи грошей;


- сталкінг - переслідування;


- онлайн порнографія - revenge porn, порно-помста;


- zoombombing (або zoom raiding) - небажане вторгнення, як правило з боку інтернет-тролів, у відеоконференц- розмову;


- доксинг (doxing) - практика збору та публікації особистої чи ідентифікуючої інформації про певну особу чи організацію з метою впливу, помсти, цькування, шантажу та хуліганства;


- наклеп.


Навіть у віртуальному просторі це має серйозний психологічний вплив на людину, її репутацію. І все ж таки це від нас залежить, як ми будемо поводити себе з іншими та реагувати на прояви насилля в наш бік.




Клінічна психологиня, Олена Тертишник,  22 листопада 2020